Долихоколон. Врачебная халатность, требование взятки и помощь от государства

12:31, 09.12.2014
  • 3170
  • 5
  • 0

Лист - запитання

Я з’явилася в Ніжинську дитячу поліклініку до дільничого педіатра Бурнусус Л.І. за допомогою по відношенню до моєї дитини і якби моя донечка вчасно отримала кваліфіковану медичну допомогу ще в 2007 році, то багатьох би не порозумінь могло б і не бути. Але нажаль за відсутності в м. Ніжині лікаря хірурга дитячого був пропущений у дитини діагноз Доліхоколон. Всі рекомендації цього лікаря я виконала. Лікар виписувала ліки від дизбактеріозу - біфідобактерін, біфі-форм, йогурт (капсули), хілак форте, мезим, ентеросгель, лінекс, креон, нормалакт, дуфалатк – усіх навіть не пам’ятаю. Цілий рік ми їх пили…, зрушень ніяких, при цьому Бурнусус Л.І. в амбулаторну картку розвитку дитини ні скарг, ні призначень лікування не записувала.

Що до Охматдиту, то я звернулась з дитиною у 2009 році, де не повідомним мені причинам, моїй донечці не надали медичну допомогу та призначили лікування не від того діагнозу. Лікар дозволила собі встановити діагноз на око: Дизбактеріоз 2-3 степені змішаної етіології. Дитина пройшла рекомендоване лікування лікарем Скарбовчук І.М., що призвело таке лікування до погіршення стану у дитини.

  1. Відкриваємо прислані мною фотокопії довідок ВКК за 2009 рік та читаємо Діагноз: Доліхоколон.
  1. Відкриваємо наказ МОЗУ № 454/471/516 від 08.11.2001 р.

Назва захворювання та патологічних станів. Q 43. 8 1.1 інші уточнені вади розвитку кишечнику (доліхоколон) Характеристика клінічного перебігу захворювання та функціонального стану органів та систем стійке хронічне порушення прохідності: запори стійкий больовий абдомінальний ( біль у животі ) синдром. Тув в приказі – чітке показання, що не прохідність, дві крапки – це СИМПТОМИ – ЗАПОРИ ТА БІЛЬ У ЖИВОТІ!!! У моєї дитини діагноз Доліхоколон – не знімається (оскільки це ВРОДЖЕНА ВАДА – видовжений, розширений відділ кишки, котра нікуди не розсмоктується з часом.

В дитячій поліклініці мені надали направлення на МСЕК у м. Чернігів.

Хочу зауважити, що яукби у 2009 році комісія Чернігівської обласної дитячої поліклінніки згідно всіх наданих мною документів на підставі наказу МОЗ № 454/471/516 від 08.11.2001 року, в якому чітко прописано (розділ 15 п.43.8), що захворювання - доліхоколон дає право на одержання державної соціальної допомоги строком на 2 роки, але лікарі у висновку зазначили, що дитина не має показань для надення цієї допомоги, оскільки у неї відсутне стійке хронічне порушення прохідноситі кишечника. Хоча при цьому вони підтвердили діагноз дитини доліхоколон, основною характеристимкою клінічного захворювання та функціонального стану органів і систем є саме стійке хронічне порушення прохідності кишечника.

Згодом у 2010 році дитині встановили додатковий діагноз - Затримка фізичного розвитку.

(Не дала хабаря, тому дитину інвалідом дитинства не визнали...) Коротко та зрозуміло в нашій Державі за все потрібно платити. А за правду яку я висвітлюю багато років - помста від (лікарської біо -маси).

Хочу звернути Вашу увагу, що наші діти взвгілі в Україні не захишені, я вже борюся не тільки за свою дитину, а за всіх дітей, тому що мені не байдужа доля майбутнього наших дітей...

Страшно про це писати. Але це болюча правда: в наш час людей, які не хочуть бути покірними рабами під катком системи МОЗ – це бездушний механізм, який перемелює людські кістки і не ржавіє від крові.

Скільки ще часу ця машина вбиватиме – залежить від кожного з нас.

Не дивлячись на те, що довгі роки дитина позбавлена права отримувати належну соціальну допомогу, яку їй гарантує Держава Україна на утримання та нерозривне лікування і я як мама по догляду за дитиною з 2009 по 2012 рік не могла працювати тому, що за станом здоров’я в довідках написано: “Потребує домашнього догляду та дитячий садок відвідувати не може”. При такому діагнозі дитині повинна бути визнана інвалідом дитинства для систематичного, ефективного лікування та пристойного харчування, можливо тоді здоров’я донечки могло би покращитися, а так зрушень ніяких. Можу зазначити я та моя сім’я робить все від себе залежне, щоб дитині врятувати життя, дякуючи Богу мій рідний брат не байдужий до моєї донечки, всіляко допомагає мені і мама підтримує мене – щоб дитина отримувала якісне харчування та лікування, але коштів звичайно не вистачає…

Дитина жодного разу не була на санаторному лікуванні, котре їй рекомендував хірург м. Ніжина Бойко О.Г. - сан. Трускавець або Моршин, а все тому, що помста лікарів важливіша за дитячі життя...

Після довгих років не ефективного лікування та перешкоджання в Україні в медичних закладах отримувати медичну допомогу моїй дитині, то я взагалі боюся за життя дитини, тому зверталася до МОЗУ та м. Ніжина, щоб дитіні отримати закордонне обстеження та лікування, але все безрезультатно, посадові особи МОЗ мене просто не чують, не йдуть мені на зустріч та провокують різні конфлікти і виконувати свої обов'язки не збираються. В Україні мене готові зтерти з лиця землі за мою болючу правду.

Будь-ласка допоможіть за ради майбутнього дітей, бо вся система залишилася та сама, потрібно працювати, так я погоджуюся що медицина це не легка справа, але вона цього варта ...

А вже в цьому році 2014 в січні місяці, я звернулася по медичну допомогу та обстеження дитини в Обласну Чернігівську дитячу лікарню, то моїй тдитині не надали медичної допомоги та медичну картку дитини зховала в сейф - завідувачка поліклінніки, тому мені довелося викликати міліцію. Правоохоронні органи три години просили віддати картку, нарешті вона погодилася та вже на годиннику було 16 годин. А цікаве те, що коли я відкрила медичну картку дитини то була здивована ще більше, там були вклеені підробні документи, звісно я звернулася в правоохоронні органи, наразі порушені дві кримінальні справи.

Підскажіть будь-ласка та допоможіть будь-ласка звернутися до Европейського суду".

Відповідаємо:

  1. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» зазначається інформація про державну соціальну допомогу. Так, органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду інваліда з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною-інвалідом до місцевої державної адміністрації за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда. Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання.

З цього пункту слідує, що для того щоб отримувати соціальну виплату спершу треба отримати висновок про те, що дитина є інвалідом, саме це повинно зробити МСЕК.

Згідно до Положення про медико-соціальну експертизу від 3 грудня 2009 р. № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

  1. Дійсно, відповідно до розділу 15 п. Q 43.8 Наказу МОЗ № 454/471/516 від 08.11.2001р. «Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років» захворювання доліхоколон дає право на одержання державної соціальної допомоги строком на 2 роки, але дітям, які були визнані ІНВАЛІДАМИ.

Тобто, порядок отримання допомоги має бути наступним згідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»:

  • Отримання направлення від лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я для проходження МСЕК, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
  • Проходження МСЕК і встановлення інвалідності.
  • Отримання від місцевої державної адміністрації у письмовій формі повідомлення про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання.
  • Подання заяви про призначення державної соціальної допомоги до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини-інваліда. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

3. Скоріш за все, у вашому випадку була порушена процедура надання соціальної допомоги. У зв’язку з цим радимо вам спробувати пройти зазначену процедуру знову і отримати соціальну виплату.

4. Якщо говорити про подання заяви до Європейського суду, то порадимо сайт http://www.minjust.gov.ua/12704#4

На підставі зазначеного сайту: «Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких ви маєте намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

Якщо ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту вашого ознайомлення або ознайомлення вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо ви вважаєте, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.»

Бажаємо успіхів у вирішенні справи!

comments powered by Disqus
TOP