Конституційний суд Хорватії постановив, що президент Зоран Міланович не може обійняти більш впливову посаду прем’єр-міністра після виборів, що відбудуться цього тижня, що позбавляє його можливості очолити будь-яку потенційну коаліцію.
Суд постановив, що Міланович не дотримався березневого судового попередження про те, що він повинен подати у відставку з посади президента перед тим, як балотуватися на посаду прем’єр-міністра.
Правляча консервативна партія прем’єр-міністра Андрея Пленковича «Хорватський демократичний союз» (ХДС)перемогла на виборах 17 квітня, отримавши 61 місце, але не забезпечивши собі парламентської більшості, що стало приводом для переговорів між різними партіями про створення коаліції.
Президент Хорватії Зоран Міланович у березні призначив голосування після розпуску парламенту країни. Через кілька годин після призначення дати виборів Міланович несподівано оголосив про намір балотуватися на посаду прем’єр-міністра як кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії. Він конкурував з чинним прем’єром Андреєм Пленковичем, проти уряду якого відбулася низка протестів, організованих опозицією.
Мілановича неодноразово називали проросійським політиком, хоча він це заперечував. Раніше президент Хорватії виступав проти прийому Фінляндії і Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС. Міланович також критикував західні країни за постачання Україні танків й іншого озброєння, заявивши, що ці зусилля лише продовжать війну.
Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил. Його антизахідні висловлювання викликали критику уряду країни, який підтримав Україну в її боротьбі проти агресії Росії.
Також у Хорватії в червні пройдуть вибори до Європарламенту, а пізніше – президентські вибори.
Форум