БЕБ Києва очолив люстрований експрокурор із квартирою за 9 мільйонів

У війну на топпосади повертаються чиновники, які б ще мали відбувати свої "люстраційні терміни" після Революції гідності де завгодно, але не в органах влади. Однак деяким із них після судів вдається поновлюватися, ще й претендувати на більш вигідні позиції.

У червні 2024 року БЕБ м. Києва очолив люстрований у 2015-му прокурор Назар Константинов. Поки в статусі т. в. о. Але, враховуючи, що в декларації він вказував посаду головного спеціаліста юрвідділу – це шалене підвищення за тиждень.

Звільнений у 2015 році майже без заощаджень прокурор повертається на державну службу після успішного бізнесу і з солідним списком майна.

Квартира за 9 мільйонів у Києві, понад 1200 квадратів інших нежитлових приміщень, декілька авто та… зв’язки із безпосереднім керівником – т. в. о. директора БЕБ Сергієм Перхуном. Так, ключове тут – зв’язки, які можуть свідчити про конфлікт інтересів. Про це пізніше.

Хто ж він, новий керівник БЕБ Києва?

Назар Константинов в органах прокуратури з 2002 року, із 2011-го – на керівних посадах. Зокрема, у 2014-2015 рр. був заступником прокурора Києва Сергія Юлдашева, також люстрованого, який із квітня 2024 теж працює у БЕБ – т. в. о. керівника теруправління у Вінницькій області.

В офіційній біографії тепер уже керівника Київського БЕБ, зрозуміло, ви не знайдете історію з люстрацією та поновленням на посаді.

Проте, ця історія промовиста. У 2015 році Константинова наказом Генпрокурора звільняють із посади заступника прокурора міста Києва за люстрацією. Звільнений чиновник із цим не згоден і подає позов до ОАСК. Через 5 років виграє суд, відсуджує 1,2 млн грн вимушеного прогулу, поновлюється на посаді, але лише на 10 днів, і таким чином зникає з реєстру люстрованих чиновників. Цікаво, що суддею у цьому процесі був Аблов, який разом з суддею Вовком фігурують у справі щодо створення злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

Після звільнення з державної служби фінансові справи Константинова пішли вгору. Якщо у 2015 році експрокурор покидав посаду зі скромною декларацією – проживав у квартирі, оформленою на матір, яка стала власницею і земельної ділянки на березі дамби Київського водосховища, їздив на Volkswagen Passat 2008 року, родина не мала жодних заощаджень, – то вже в 2016-му отримує перший мільйон. Щоправда, як подарунок від батька.

Нині ж у деклараціях Константинова та його дружини, прокурорки Київської міської прокуратури – понад 80 тис. дол заощаджень, 4 нежитлових приміщення загальною площею 1241,9 кв. м (в середньому по 500 грн за 1 кв. м – успішний вересень 2019-го), квартира в Києві на 124 квадрати за майже 9 млн грн та 3 паркомісця за майже 1 млн грн (успішний вересень 2022-го), земельна ділянка на 1 тис. кв. м. за 130 тис. грн, BMW 520I 2020 року вартістю в майже 1,7 млн грн, Audi A6 2015 року та старенький Daewoo Lanos 2008 року.

Це досить часто трапляється на практиці, коли скромні чиновники після звільнення отримують грошові подарунки від батьків-пенсіонерів, або ж започатковують власний успішний бізнес, результатом якого стає чимало об’єктів рухомого та нерухомого майна.

БЕБ-дружба на мільйон

До БЕБ колишній прокурор Константинов не мав жодного відношення. Зате мав відношення до нинішнього керівника цієї інституції Сергія Перхуна.

Що об’єднує очільників БЕБ України і територіального управління БЕБ Києва? Мільйон. Ця цікава деталь із декларацій посадовців може вказувати на потенційний конфлікт інтересів.

Так, у 2018 році дружина очільника БЕБ Олена Перхун взяла в позику 1 млн грн у Назара Константинова, за рахунок чого купила квартиру площею 89 кв. м. у Києві загальною вартістю 1,15 млн₴

Символічно через 5 років і виплати позики керівник БЕБ Сергій Перхун призначає в підпорядкування керівником Київського теруправління свого давнього знайомого Назара Константинова, який позичав гроші його сім’ї.

Ще раз: керівник БЕБ Перхун призначає в.о. керівника Київського БЕБ Константинова, бо, найімовірніше, не забув вагомий вклад колишнього колеги у придбання квартири його родині в київській новобудові?

Хіба не дивний жест директора Бюро, до якого зараз чи не найбільше питань, прикута увага міжнародників та гостра потреба в перезавантаженні? Дякуємо, потребу в перезавантаженні дійсно підсилили.

Такий стиль керівництва, кадрова політика із призначеннями люстрованих і своїх людей фактично знищили Бюро за 3 роки існування. Створене з труднощами БЕБ потопало в скандалах, переповнилося колишніми співробітниками ДФС, прокуратури, поліції.

Потреба в перезавантаженні настільки назріла, що реформа БЕБ стала однією з вимог міжнародників та умовою отримання чергового траншу від МВФ.

БЕБ 2.0: що передбачає реформа?

20 червня, після низки штормів у Комітетах, Рада таки ухвалила законопроєкт № 10439 про перезавантаження Бюро.

Три ключові зміни, якими спробують оновити БЕБ до версії 2.0

1. Конкурс на директора БЕБ за новими правилами. До складу конкурсної комісії входитимуть 6 осіб: 3 від КМУ та 3 від міжнародних партнерів, останні матимуть переважне право голосу. Комісія самостійно визначатиме регламент, порядок та строки своєї роботи. Для обрання переможця (-ів) необхідно буде 4 голоси, із яких не менше 2 – від міжнародників.
   
   Ризик: комісія матиме право обрати не 1, а 2 переможців на розсуд Уряду. Це може призвести до ситуації, коли КМУ обере більш "зручного" директора БЕБ. Тому важливо, щоб у порядку проведення конкурсу комісія залишила за собою право обрання 1 переможця, а також передбачила максимальну прозорість роботи, приклад – комісія з відбору кандидатів на посаду голови НАЗК.

2. Переатестація працівників проводитиметься протягом 18 місяців з моменту призначення нового директора Бюро. Атестаційна комісія формуватиметься із 12 осіб, серед яких 6 визначить директор БЕБ і 6 – міжнародники за поданням українських бізнес-асоціацій.
3. Нові кадрові комісії. Призначення на посади в БЕБ відбувається за результатами конкурсу. Конкурсну процедуру залишили, змінили лише підходи до формування конкурсних комісій. За аналогією з атестаційними комісіями, вони формуватимуться із 12 осіб, по 6 – від директора БЕБ і міжнародників.

Тепер можна тільки здогадуватися, чи пройшов би люстрований прокурор Константинов конкурс у БЕБ, якби діяли нові кадрові комісії. Однак залишається сподівання на атестаційну комісію, яка має провести атестацію чинних працівників на відповідність компетенціям.

Важливо, щоб атестація працівників Бюро не повторила атестацію в поліції, коли більшість звільнених міліціонерів через суди повернулися вже поліцейськими.

Поки ж БЕБ оцінюється як невдалий проєкт. Лише повна прозорість і незалежність комісій можуть його перезавантажити. Наступним до перезавантаження має бути Нацпол.

Мартина Богуславець