На початку 2024 року з посади тихо прибрали багаторічного корумпованого воєнкома Білої Церкви Ігоря Богданевича. Його обов’язки поставили виконувати підполковника Олега Лисенка. Але Білоцерківський РТЦК та СП за його керівництва пасе задніх, що підтверджують підсумки півріччя щодо процесу мобілізації. Більше читайте в матеріалі "Моєї Київщини"
Історія зі звільненням Ігоря Богданевича в публічному просторі десь загубилася. Як кажуть, усе "порішали" по-тихому. Нагадаймо, що "вічний" воєнком Білої Церкви засвітився в скандалі, пов’язаному з "мертвими душами". Подейкують, що він разом із білоцерківським тікток-воїном, колишнім секретарем міськради Дмитром Киришуном та начальником 114 бригади ТРО Ковалем за великі гроші масово оформлювали людей на військову службу. Суть у тому, що служиш лише на паперах, а на ділі – сидиш вдома чи ходиш по кав’ярнях.
Раніше ми писали про те, що у розпорядження нашої редакції потрапила заява до Київської спеціалізованої прокуратури від військового, який стверджує, що Дмитро Киришун проходив службу на посаді головного сержанта фіктивно. Зокрема, у період із серпня по жовтень 2023 року, як вказано в документі, ексчиновник жодного разу не був присутній під час виконання бойових розпоряджень.
Також у заяві зазначено, що керівництво цього військового підрозділу чинить тиск на підлеглих, аби вони вносили неправдиву інформацію в журнал бойових дій, БЧС, у відомості про Інструктаж щодо заходів безпеки та бойові розпорядження. Це необхідно, щоб офіційно Киришун рахувався в підрозділі, а насправді там не з’являвся.
Після того, як звільнили Богданевича, громада покладала великі надії на новопризначеного в лютому (у якості т.в.о) начальника Білоцерківського РТЦК та СП підполковника Олега Лисенка. Думали, мовляв, він молодий, енергійний і достатньо досвідчений, аби навести порядок та поставити жирну крапку всім зловживанням, зокрема корупції. Але... Очікування не виправдані. Напрямок повністю провалений.
Як свідчать підсумки останнього кварталу, Білоцерківський район чи не найгірше в Київській області реалізує завдання щодо мобілізації населення. Додамо, що Лисенко нібито ховається від журналістів та громадськості. Зокрема на питання представників медіа майже ніколи немає відповідей...
Пригадаймо хаос напередодні 16 липня – дати Х, до якої всі військовозобов’язані чоловіки мали оновити військово-облікові дані. Люди масово скаржилися на радянські методи реєстрації в Білоцерківському РТЦК та СП: їх змушували записуватися в паперовий список очікування. Та якщо у списку могло бути по 300-600 прізвищ, приймали лише до 20 осіб... Усі ж інші годинами “смажилися” під пекучим сонцем, про організацію накриття чи елементарно забезпечення водою і не йшлося. Що вже казати про електронну чергу?!... І це в країні, що показує наввипередки всьому світові досягнення у сфері цифровізації послуг для населення! Які ж пояснення були в Лисенка? Жодних! Журналістів скерували до Міноборони України.
Зауважимо, що в інших районах Київщини кардинально інша ситуація. Ось як, до прикладу, описує особистий досвід чоловік, який прийшов оновлювати дані в перший відділ Бучанського РТЦК та СП.
Із самого входу спокійно пояснюють, куди тобі, коли та що треба з собою мати. Дуже спокійно, у робочій обстановці. Немає й радісних обіймів із боку представників ТЦК, але й агресії та негативу теж немає. Люди просто спокійно роблять свою роботу.
Доволі оперативно йде робота з кожним хлопцем або чоловіком. Питання не затягують, неодноразово проговорюють та пояснюють. Я на своє питання витратив 40 хвилин, проговорив з офіцером питання, що мене турбували, й, на цьому, уточнення даних для мене завершилося.
Якщо б ТЦК ставили оцінку, як в різних шоу, то можу сказати, що першому відділу Бучанського РТЦК та СП з 5 я б поставив тверду 4. А чому 4? Бо нація ми така – треба своїх завжди тримати в холоді, щоб не розлаблялися!
Голови громад найбільшого за площею району України всі завдання обласного керівництва щодо мобілізації виконали, а от саме місто Біла Церква, де проживає більша половина населення району – пасе задніх. Чому? Пояснення може бути лише одне: корупція та договорняки! Ключовий момент полягає в тому, що Лисенко – людина Богданевича, повністю залежний від нього керівник ТЦК, який, як пояснили нам поінформовані люди з владної системи, всього-на-всього обслуговує "обязи" шефа. А зважаючи на те, скількох “обілетили”, роботи дуже й дуже багато. Цікаво, що попрацювавши менш ніж півроку на посаді та проваливши все, Лисенко... Увага! Пішов у відпустку...
Подейкують, що вже було два подання на звільнення нинішнього т.в.о... Тож запасаємося терпінням та чекаємо на нового начальника Білоцерківського ТЦК та СП. Можливо, йому вдасться організувати процес мобілізації так, як належить.