Найбільша у регіоні Харківська ТЕЦ-5 припинила генерацію електроенергії внаслідок завданих російськими ударами 22 березня руйнувань, на її відновлення знадобляться роки.
Про це повідомили у пресслужбі ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", передає Укрінформ.
"22 березня енергетика Харківщини та ТЕЦ-5 зокрема внаслідок масованої атаки ворога зазнала найбільших руйнувань з початку воєнних дій. Сьогодні живлення міста відбувається силами інших регіонів", – йдеться у повідомленні.
В компанії уточнили, що через руйнування ТЕЦ-5 Харків втратив основні потужності генерування теплової та електричної енергії для міста.
Повністю оцінити масштаби завданих теплоцентралі збитків та необхідних відновлювальних робіт на об’єкті можна буде лише після завершення огляду та розбору завалів. Але, на думку енергетиків, це вкрай трудомісткий і затратний процес, співставний із новим будівництвом, додали у пресслужбі ТЕЦ.
"Відновлення теплоелектроцентралі передбачає виготовлення ексклюзивного обладнання енергоблоків, зокрема, турбін, генераторів тощо. У разі повноцінного фінансування робіт, допомоги з виробництвом і поставкою устаткування, процес реконструкції триватиме не один рік", – зазначив головний виконавчий директор ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" Олександр Мінкович.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов заявив, що минулої пʼятниці ворог фактично знищив основні енергетичні об’єкти, за рахунок яких живилося місто. Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Харкові досі зберігається відчутний дефіцит електроенергії. Через це опалювальний сезон у місті завершать достроково.
Як повідомлялося, під час найбільшої за час повномасштабної війни атаки на українську енергетику вісім ракет влучили у ДніпроГЕС, через це станція припинила роботу. За даними "Укргідроенерго", внаслідок цього компанія втратила 20% генеруючих потужностей, тому виконання умов ПСО опинилося під загрозою.
Група ДТЕК оцінила втрати внаслідок масованої ворожої атаки на українську енергосистему 22 березня у "близько половини" своїх генеруючих потужностей. Також постраждали ТЕС "Центренерго".
Автор: Михайло Орлюк