Видання New York Times оприлюднило дослідження з оцінкою масштабів руйнувань в Україні, спричинених агресією Росії з початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наголошується , що найбільше від руйнувань постраждав Маріуполь, оборона якого тривала 86 днів, переважно – у повному оточенні армії РФ.
На повоєнну відбудову Маріуполя попередньо потрібно 20 років і мільярди гривень, каже українська влада міста.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поцікавився, чи є вже конкретні напрацювання у влади міста по його відбудові після деокупації? Скільки часу та грошей потрібно на відновлення Маріуполя? Що буде з забудовами, які наразі активно створює там РФ?
Заступник мера Маріуполя Сергій Орлов розповів «Новинам Приазовʼя», що план повоєнного відновлення міста можна поділити на декілька етапів. Перший – фіксація збитків. На основі загальної оцінки всіх пошкоджень, які місту завдала армія РФ, формується підсумкова стратегія відродження. Про це, зокрема, говорив і мер Маріуполя Вадим Бойченко на воркшопі «Візія Маріуполя 2040. Моделювання економічного відновлення».
«Сьогодні ми зі Світовим банком, з Європейським банком реконструкції та розвитку фіксуємо шкоду та збитки, щоб розуміти головне питання і знайти головну відповідь – а скільки часу треба, щоб все це зробити (відновити Маріуполь – ред.)? Попередньо ми кажемо, що нам треба 20 років і 14,5 мільярда євро. Але так само це питання з зірочкою, тобто ми не знаємо, в якому стані буде звільнений Маріуполь», – зауважив він.
За словами Орлова, наступний етап називається Fast Recovery. В ньому зібрали план дій, які варто вжити одразу після деокупації міста й протягом 17 місяців.
«Документ Fast Recovery охоплює 154 проєкти, загальною вартістю близько 800 мільйонів євро. За нашим розрахунком, протягом року після звільнення в Маріуполі буде близько 250 тисяч осіб і це план того, як відродити житлову, соціальну, побутову інфраструктуру, транспорт, приватний бізнес», – поділився посадовець.
Третій етап – урбаністичне планування, однак його важко сформувати повноцінно, не знаходячись в місті, зазначає Орлов.
В нас є супутникові знімки та розуміння руйнацій, також є сучасні підходи
Сергій Орлов
«З урахуванням, що Маріуполя наполовину не існує, і як раніше вже не буде – треба мати нове просторове бачення міста. Це важко зробити повноцінно, не знаходячись там, але ми можемо створити архітектурну візію. В нас є супутникові знімки та розуміння руйнацій, також є сучасні підходи, які існують в Європі, США, Великій Британії. За підтримки USAID ми змогли залучити 4 архітектурні агенції – з США, Нідерландів, Литви, України, які зробили відповідні концепції. І зараз в рамках проєкту «Mariupol Reborn» поєднали це в єдину урбан-візію Маріуполю».
Тривалість окупації на візію відбудови не впливає, запевняє Орлов і пояснив чому.
«Комбінат «Азовсталь» – це 11 квадратних кілометрів, 1100 гектарів. Він зараз в руїнах, окупанти нічого не роблять і не будуть робити. З погляду практичних проєктів, якби ми хотіли побудувати певний соціальний об’єкт, а окупанти вже побудували там приватний – це впливає на конкретний проєкт, але не на візію розвитку міста. На трансформацію та його нове урбаністичне бачення це не впливає», – зауважив він.
У ході боїв за Маріуполь 19 квітня 2022 року російські війська почали штурмували підприємство «Азовсталь». 20 травня 2022 року українські підрозділи остаточно покинули територію заводу, який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі.
Наразі влада Маріуполя вивчає досвід міст, які зазнавали шкоди й після цього були відбудовані. Розглядають три категорії: міста, зруйновані під час бойових дій, під час стихійних лих та ті, які мають спільні кордони з агресивними сусідами.
«Це велика кількість міст, але з погляду економічного розвитку, відбудови, нас надихає місто Пітсбург в США. Це місто змогло з міста занедбаної металургії перетворитися на сучасне місто інновацій, вищих навчальних закладів, медицини, IT-галузі. І ми надихаємось містами Німеччини – це і Рурський басейн, і Ессен, Дюссельдорф, Дуйсбурґ. Також вивчаємо досвід міст Східної Європи – Острава, Кошице, Клайпеда – які змогли великі, занедбані індустріальні території зробити активаторами місцевого економічного розвитку», – пояснив заступник мера.
Одразу після захоплення міста у травні 2022-го окупаційна влада оголосила про плани відновлення міста, перш за все – житла. З Росії почали масово завозили для роботи на будмайданчиках мігрантів. За даними Орлова, окупанти побудували в Маріуполі 50 багатоповерхівок, тобто 5% від того, що було зруйновано.
«Коли ми кажемо про руйнації – ми точно знаємо, що половини міста не існує. Уявімо собі: в Маріуполі до війни було 2200 багатоповерхових будівель, 55% мешканців жили в багатоповерховому секторі. 50% з них вже не існує, тобто 1100 будівель. 700 будівель знесли навіть з фундаментом – вони не просто знищені, а й демонтовані повністю, бо окупанти ховають ці воєнні злочини», – зазначив він.
Він каже, що в законодавчій площині України цих нових російських забудов не існує, тому після деокупації це питання варто розв’язувати на законодавчому рівні.
Об’єкти повинні бути обстежені. Нелегітимні або ті, що не відповідають нормам – повинні знести
Сергій Орлов
«Нам здається, що після звільнення найбільш раціональним буде розв’язувати це питання через спеціальний закон або через суд. Звичайно, всі ці об’єкти повинні бути обстежені. Нелегітимні або ті, що не відповідають нормам – повинні знести. Для будинків, які будуть визнані придатними для використання, треба через спеціальний закон або через суд вже встановити власників і тих, хто буде цими об’єктами керувати», – вважає посадовець.
Влада Маріуполя поділилась баченням жителів міста щодо повоєнної відбудови міста. Для цього серед маріупольців (546 осіб) провели опитування в українських центрах «ЯМаріуполь» (мережа центрів підтримки маріупольських переселенців – ред.) й також отримали зворотній зв’язок від 43 підприємців, які працювали в місті до окупації.
Згідно з цими даними, маріупольці хочуть позбутися шкідливих для екології підприємств, створити нову екологічну металургійну промисловість та відродити розвиток малого й середнього бізнесу.
Підприємці ж бажають позбутися заводів (зокрема в центрі міста), створити більше представництв європейських/американських консульств, хабів, центрів.
Зокрема будівництво маріупольські підприємці вважають найбільшою галуззю розвитку після деокупації міста до 2030 року. Натомість вже до 2040 року провідною галуззю може стати транспорт та логістика.
Після оборони та руйнування «Азовсталі», комбінат став для українців символом незламності й навколо його післявоєнної долі часто точаться дискусії. Згідно з даними фонду «ЯМаріуполь», понад половина опитаних маріупольців – 60% – підтримує перетворення комбінату на місце пам’яті, й 40% проголосувала за відродження виробництва в екологічному форматі.
Натомість серед опитаних підприємців створення меморіального центру підтримує 38%, а 29% проголосувало за запуск екологічного металургійного комбінату й 21% – за будівництво нового центру міста.
Мер міста Вадим Бойченко каже, що питання відновлення економіки Маріуполя після деокупації дуже масштабне й ця дискусія має відбуватися на державному рівні.
«Базова галузь нашої економіки, на якій базувалося місто-герой Маріуполь – металургія. Сьогодні її збереження є викликом не тільки для Маріуполя, а в цілому для держави. І ми маємо сьогодні, розуміючи це, створювати можливості для збереження цієї галузі, яка дає податки, що накопичуються на певних рахунках, а потім стають інвестиціями у розвиток міста», – вважає він.
Разом з цим маріупольський мер переконаний, що одним з найважливіших чинників економічного відновлення Маріуполя є люди і допоки місто в окупації, потрібно робити все, щоб втримати українців в Україні.
«Чинником накопичення цих ресурсів у вигляді податків є люди. Запобіжником майбутнього зростання або незростання економіки є люди», – зауважив Бойченко.
На думку мера Маріуполя, сьогодні головним чинником повернення людей в країну є житло. Створення помешкань для українців є також частиною протидії російській пропаганді, вважає він.
«Чи поїдуть люди в Маріуполь, якщо ми там будемо будувати якісне житло? Звісно поїдуть, після деокупації. Що сьогодні робить Росія? Вона будує (одразу після захоплення міста оголошує про відбудову, зокрема житла – ред.). Будує на камеру. На жаль, сьогодні в цю пастку потрапляють наші люди. Тобто коли їм кажуть: «Тут про вас не дбають, а там можуть подбати», то люди тисячами повертаються в Маріуполь. Люди сьогодні просять двох речей, я говорю про маріупольців – це житло та справедливість», – додав він.