Будь-який власник малого або середнього бізнесу, що працює на ринку вже декілька років й почуває себе досить впевнено, рано чи пізно стикається з питанням масштабування.
І тут навіть підприємці з досвідом нерідко губляться, адже пройдений шлях і здобутки — зовсім не гарантія успіху на майбутнє.
Робити щось масштабне разом іноді простіше, тому багато хто рано чи пізно замислюється про залучення партнера. Щодо цього етапу можу сказати головне: ніколи не беріть партнера лише заради грошей. Їх навколо дуже багато: фонди, гранти, банки, інвестори. Тому це точно не має бути критерієм.
Головне інше: по-перше, у вас мають збігатись цілі — ринкові, фінансові тощо. По-друге — мають збігатись цінності. На жаль, є чимало випадків, коли люди ставляться до партнерств легковажно. Бачимо це на прикладі тих, хто, наприклад, одружується, не знаючи нічого про свого партнера. Це не завжди закінчується добре.
По-третє, ви не маєте бути однаковими чи навіть схожими, але у вас має бути психологічна сумісність. Саме так склалось у нас з Володимиром Поперешнюком. У одних і тих самих ситуаціях ми поведемося по-різному, але ми сумісні.
Це допомагає нам розподіляти обов’язки і сфери відповідальності за принципом "що кому цікаво". А також розв’язувати суперечки. Щодо них правило просте: не можемо домовитись — знімаємо питання з розгляду. Зазвичай вже досить скоро хтось один таки погоджується з опонентом.
Іноді мені доводиться бачити, як підприємці, у яких певний час все складалось добре, за перших же труднощів говорять: я обрав не той сегмент. Мабуть, мені треба шукати інший напрямок, аби покращити свій шлях.
І тут я можу з впевненістю сказати: будь-який напрям, який ви обрали, та будь-який сегмент — чи то b2b, b2c чи с2с — точно може мати успіх. Покиньте метушню та сфокусуйтесь, адже головне для вашого бізнесу — не сегмент, а те, як ви задовольняєте потреби клієнта та чи відповідаєте його запитам. Якщо ви робите щось не потрібне, або робите свою справу погано — неважливо, на якому полі ви граєте.
Зосередьтесь на тому, що у вас виходить непогано, і почніть робити це ідеально, або хоча б добре.
Коли бізнес тільки починається — засновник, як правило, займається усіма напрямками й занурюється у безліч дрібниць. Але коли ваша справа зростає, є шанс перетворити його на one man show — шоу єдиного актора, де без вашої участі не прийматиметься жодне рішення.
Я раджу цього уникати. Створюйте команду менеджерів, які будуватимуть бізнес як сталу інституцію, а не братимуть роль суто виконавців. Головне правило, аби цього досягти — довіра.
Якщо хоча б декілька разів поспіль ви дасте зрозуміти власному менеджменту, що він не може прийняти рішення, а тільки ви — вже на третій раз керівники не будуть намагатись це робити. Вони завжди перекладатимуть відповідальність на власника.
Аби дати відповідальність команді — завжди будьте готові до того, що вони можуть припуститися помилки. І заплатить за неї власник бізнесу, адже саме він платить за все і несе головну відповідальність.
Втім, вже після 5-10 помилок ви знайдете людей, яким можна довіряти, в тому числі у тому, щоб вони робили помилки. Пам’ятайте: помилок неможливо уникнути, ми робимо їх щодня. Не буде помилок — не буде перемог.
Іноді бізнесмени сумніваються, які функції є ключовими для бізнесу та на чому власнику варто фокусуватись особисто. Наприклад, фінанси та бухгалтерія можуть здатись нецікавими та не вартими уваги засновника, адже це можна довірити спеціалісту. А маркетинг хтось бачить чимось необов’язковим, на що не варто витрачати гроші, поки не станеш на ноги.
Моя думка інша. Якщо ви обрали професію підприємця, бізнесмена — а це саме професія, а не хобі — ви маєте опанувати певні інструменти. Так само якби ви колись вирішили грати на піаніно. У цьому випадку вам знадобилося б щонайменше знати ноти. Це — ваш інструмент, за допомогою якого ви граєте мелодію.
Фінанси — так само ваш інструмент, завдяки якому ви можете займатись бізнесом. Якщо це питання для вас нецікаве — на мою думку, вам не місце в бізнесі. Ви просто не зможете працювати.
З приводу маркетингу буду не менш категоричним: на моє переконання, маркетинг і є власне бізнес. Існує чимало формулювань маркетингу. Але мені подобається таке: маркетинг — це мистецтво задовольняти клієнта. Тому будь-який підприємець має займатись маркетингом 90-95% свого часу.
Ще одна дилема сучасного бізнесмена — це експорт та експансія. Здається, що зараз усі в Україні тільки й говорять про експорт. Але це — чималі ресурси та новий фокус для бізнесу, тож чи варто розпорошуватись?
Всупереч своїй же другій пораді відповім так — у цьому випадку варто. Тим більше зараз є унікальна можливість для цього і вся зовнішня ситуація підштовхує будь-якого підприємця до експансії.
Так, потрібно шліфувати свій продукт, але не слід впадати у крайнощі. Адже багато хто з нас знає, що процес шліфування та покращення може тривати без кінця.
Маючи такий вибір у Новій пошті, ми обрали експансію. Хоча, визнаю, якою б ми собі її не уявляли — все це виявилось не схожим на те, що сталось насправді. Наприклад, ми з’ясували, що практично жодну модель не можна скопіювати.
Треба створювати окрему не тільки під експорт, а й взагалі під кожну країну. Але якби ми це не зробили, не вийшли б за кордон — ми б ніколи не зіграли в цю гру. Тому я раджу все ж знаходити ресурс та енергію на експансію.
Про інновації скажу наостанок, але це чи не найважливіше, на що треба звернути увагу. Здавалося б, необхідність іти в ногу з технологічним прогресом у наш час очевидна кожному підприємцю. Втім, не для всіх.
Не так давно я познайомився із бізнесменом — в основі його моделі був випуск компресорів, розроблених у 1952 році. Цікаво, що приводом для нашого знайомства стало його звернення до бізнес-спільноти з проханням про підтримку.
Йому хотілось, аби ми проявили солідарність у його захисті від імпортерів. Але для мене було очевидно, що тривалість життя такого бізнесу — лише кілька років, поки компресори моделі 2023 року таки не вийдуть на ринок.
Я переконаний: якщо ти не вживлюєш інновації в ДНК компанії — ти приречений на зникнення. Є велика кількість класичних старих індустрій, яким сотні років. Наприклад, індустрія таксі, яка існувала сто, а то й тисячу років. Хто б міг подумати, що їх існування щось може поставити під питання?
Але навіть ця потужна галузь була поставлена на межу виживання через появу дисрапторів — таких компаній, як Uber та інших зі схожою бізнес-моделлю. Тому новітні технології, ШІ — це не питання вибору, гратися в інновації чи ні. Якщо ти у них не граєшся — ти просто зникаєш.
Тож вживлюйте інновації у ДНК вашої компанії, знаходьте партнерів із спільними цінностями, ризикуйте і не бійтесь помилок — і ви обов’язково зумієте відкрити нові горизонти перед вашим бізнесом.