Українська культура, як і загалом українська державність, розвивається протягом століть у важких умовах. Культура – це процес створення нового та збереження створеного попередніми поколіннями, для якого потрібні зовнішні умови стабільності, безпеки та свободи особистості. Таких періодів у нашій історії було досить мало, тому ми творимо в надзвичайно важких умовах і живемо не завдяки, а попри все. Хотілося б змінити це і дати можливість українській культурі творитися в безпечному просторі. Якщо є зовнішня загроза – то хоча б створити безпечне середовище всередині країни. І під безпекою я маю на увазі не відсутність повітряних тривог і регулярних обстрілів, а сприятливе нормативно-правове та фінансове середовище.
На посаді міністра основна моя діяльність буде спрямована на збереження культурної спадщини, розвиток культури в умовах війни, децентралізацію культурних політик.
Серед пріоритетних напрямків:
Управлінський
Побудова сильної вмотивованої команди у МКІП є першочерговим завданням. Лише спільно можна впроваджувати такі необхідні для культурної та інформаційної галузі зміни. Важливо, щоб люди, з якими буду працювати, мали спільні цінності. Систему створюють люди. І прозоро, без схем, до яких, на жаль, звикли деякі представники цієї структури. Зараз у МКІП криза кадрів. Працює лише 1/3 команди, тому пошук людей, перегляд структури та штатного розпису, удосконалення бізнес-процесів, робота з корпоративною культурою, промоція людиноцентричного підходу в управлінні будуть у пріоритеті. (Раніше в ефірі Радіо Культура Федів назвала заступників, з якими хотіла б працювати в міністерстві: це виконавча директорка Українського інституту Соломія Боршош, держслужбовиця та менеджерка у сфері культури Галина Григоренко, голова Інституту нацпам’яті Антон Дробович, співзасновник Projector Creative & Tech Online Institute Олександр Трегуб. – Ред.)
Секторальний
Сфера діяльності Міністерства охоплює сектор культурної спадщини та політики пам’яті, мистецтво та мистецьку освіту, креативні індустрії, інформаційну політику. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері культури та медіа були і залишатимуться основною сферою діяльності МКІП.
У секторі культурної спадщини потрібно упорядкувати процеси евакуації обʼєктів культурної спадщини, запустити електронні реєстри рухомої та нерухомої спадщини, нематеріальної спадщини. Сприяти проведенню консерваційних і реставраційних робіт, розробити протоколи та інструкції для фіксації руйнувань.
У секторі мистецтва та мистецької освіти потрібно в першу чергу відновити конкурси у профільних закладах культури та підзвітних інституціях.
У секторі інформаційної політики необхідно удосконалювати інструменти протидії дезінформації, посилювати інформаційну безпеку держави.
Політичний
В урядовій системі слід виводити сферу культурної та інформаційної політики на рівень цифрової та євроінтеграційної, бо вони також є крос-секторальними питаннями.
Також потрібно змінювати правила гри в культурній екосистемі на всіх рівнях.
Моя суперсила – у системному підході, умінні бачити ширше за встановлені рамки, застосовувати управлінські й лідерські навички для досягнення спільних цілей.
Моя місія в житті – зробити внесок у розвиток країни і суспільства. Важливо бути дотичною до тих процесів, які дозволять Україні нарешті вийти з історичного циклу війн і боротьби за власне існування.
Міністр – це не спеціаліст вузького профілю, це генераліст. Мене цікавить сфера публічних політик, бо в парламенті чи уряді можна реалізувати поліфункціональність і змінити систему. За час на державній службі я побачила, що кожне міністерство існує у вакуумі — дуже рідко відбувається взаємодія на міжвідомчому рівні. Тому коли споглядаєш український ландшафт державного управління, бачиш або хаотичний рух, або порожні ділянки. Цей ландшафт визначають і формують у тому числі інституції. Аби ситуація змінилася, потрібні системні зміни не тільки на рівні секторів економіки, але й на рівні Кабінету Міністрів, загалом принципів взаємодії державних органів влади.
Альтруїзм у політиці – це рідкість. Але було б чудово, щоб у державному секторі опинилося більше людей, які ставлять спільні інтереси вище за індивідуальні, з амбіцією написати важливі сторінки історії своєї країни. Життя коротке. Мене дивують ті, хто обирає, скажімо, гроші або виключно амбіції. Держава має базуватися на засадах інклюзивності і патріотичної домінанти, себто з чітким формулюванням, що таке Україна, українська культура і мова, з цінностями відкритого ліберального українського суспільства. Головне, щоб суспільний інтерес завжди брав верх над приватним.
Сфера культури завжди буде частиною мене. Я вірю, що вона не є суто прикладною. Це фундамент, на якому будуються суспільні процеси. Культура – це те, якими ми є, як мислимо і як сприймаємо життя. Інші сфери також мають враховувати ці базові установки для успішного розвитку.
Кейс Юлії Федів: як не дати хакнути громадянське суспільство