Російські удари по українській інфраструктурі є дуже точними, що вказує, що російські війська мають допомогу у визначенні цілей, аналізують міжнародні експерти.
Журналісти Голосу Америки зібрали експертну аналітику, чому найбільших атак по енергетиці Україна зазнає саме зараз, а не взимку, і якою мала б бути достатня реакція Заходу на ці атаки.
Росія продовжує завдавати ударів по енергооб’єктах України вже кілька тижнів. Збитки від березневих атак повною мірою ще не оцінили, але йдеться про мільярди, кажуть в Міненерго. З минулої п’ятниці внаслідок російських обстрілів близько 200 000 абонентів залишаються без струму на Харківщині та Запоріжжі, десятки тисяч абонентів без світла в Одесі, повідомила 26 березня місцева влада.
Ударами пошкоджено генерацію, відновлення якої потребує часу та коштів. Постачальники кажуть, що ремонт енергооб’єктів займе місяці, а щоб відновити ДніпроГес, підуть роки.
Росіяни знали, куди били, щоб завдати найбільшої шкоди, вважає британська аналітикиня Аура Сабадус. Вона припускає, що військові РФ користуються послугами російських енергетиків, знайомих з українською енергосистемою з радянських часів.
"Надзвичайно, що вони точно знають, куди бити, — каже Сабадус про російські удари по енергооб’єктах України 22 березня. — Це означає, що вони працюють з енергетиками зі свого боку, які точно знають українську систему, і, ймовірно, допомагають військовим завдавати ударів по ключових об’єктах інфраструктури України".
Експертка нагадує, що систему побудовано за радянських часів, і енергетики в Росії добре знають українську розподільчу мережу і енергосистему загалом.
Так само, "як і самі українці, мабуть, знають російську систему", додає вона.
Чому саме зараз?
Хоча багато хто прогнозував масштабні удари по енергетиці взимку, найбільша атака на енергетичну інфраструктуру припала на весну, коли опалювальний сезон майже завершено. Дослідник університету Пенсильванії та Гарварду Бенджамін Шмітт вважає, що Росія активізувала удари зараз, бо намагається скористатись затримкою допомоги від США.
"Чому вони вирішили атакувати зараз? Частково тому, що вони хочуть скористатись із часу, коли зокрема Сполучені Штати ще безвідповідально не затвердили військове фінансування для України. Це змушує Україну використовувати все більше засобів протиповітряної оборони зараз, коли США не поповнюють артилерію та необхідні протиповітряні засоби", — каже Шмітт Українській службі Голосу Америки.
Конгрес США все ще не затвердив запит президента США Джо Байдена на допомогу Україні. Палата представників може повернутись до розгляду відповідного законопроєкту після великодніх канікул 9 квітня.
Шмітт закликає американських законодавців "негайно затвердити законопроєкт про додаткове фінансування, щоб істотно поповнити запаси України та змінити розрахунки Путіна щодо бомбувань".
Блекауту енергомережі не сталось
Метою російського удару 22 квітня було не просто пошкодити, а як і минулого року, спричинити масштабний збій в роботі енергосистеми країни, написав у "Фейсбуці" міністр енергетики України Герман Геращенко. Однак колапсу системи не сталось.
За понад два роки війни українські енергетики довели свою витривалість, надзвичайну майстерність та відвагу у швидкому відновленні енергопостачання, кажуть оглядачі. Сабадус в захваті від "надприродної", "надлюдської" роботи, яку виконують українці, щоб в оселях було світло.
"Україна робить абсолютно надприродну, надлюдську роботу, щоб світло горіло. Українські інженери жертвують своїми життями, щоб було світло, але реальність в тому, що Україні потрібна оборона. Треба захищати інфраструктуру так само сильно, як і захищати населення", — вказує вона.
В "Укренерго" запевняють, що ситуація в Україні зараз краща, ніж минулого року, ремонтних бригад, спеціалізованої техніки та матеріалів достатньо. "В цьому ситуація значно відрізняється від минулого опалювального сезону, коли обладнання було в дефіциті. Єдиний стримувальний фактор – це певний час, який потрібен для того, щоб здійснити всі ремонтні роботи", — йдеться в повідомленні організації від 26 березня.
Також Україна змогла значно наростити експорт електроенергії з Європи. Україна приєдналась до європейської енергомережі вже під час війни — в грудні минулого року. 26 березня обсяги імпорту електроенергії до України вийшли на рекордний рівень за цей рік, повідомили в Укренерго.
Перед Заходом стоїть вибір — або Україна атакує російські НПЗ, або Захід справді забезпечує дієвість нафтових санкцій проти Росії
Президент РФ, який звик використовувати енергетику як зброю, не відмовляється від своєї тактики, вважає дослідник університету Пенсильванії та Гарварду Бенджамін Шмітт. Путін сподівається, що українці втомляться від нападів і проситимуть про припинення вогню в обмін на здачу територій, каже Шмітт. Дослідник переконаний, що цього не станеться.
"Українці дуже чітко показують, що ніколи не здадуть свою територіальну цілісність та суверенітет", — каже він.
А от західні санкції, на думку аналітика, недостатньо ефективні. Він вказує, що перед Заходом стоїть вибір — або прийняти, що Україна ударами по нафтопереробних заводах в Росії фізично обмежує ресурси Кремля для війни, або істотно посилити ефективність санкцій.
Нафтопереробні заводи в Росії — це "законні військові цілі, з погляду українців, і вони вважають, що таким чином вводять фізичні санкції проти російської енергетики, коли західні санкції не мали необхідного ефекту", каже Шмітт
Українські удари можна розцінювати як компенсацію неефективності нафтових санкцій проти Росії, додає він.
Дослідник вважає, що "Група семи" та ЄС встановили ціновий ліміт на російську нафту на зависокому рівні — 60 доларів за барель.
Шмітт також вважає недостатніми заходи США проти російського тіньового флоту. 20 кораблів цього флоту потрапили під санкції, і США оголосили про намір і надалі вводити санкції проти таких кораблів.
"Гадаю, ситуація дійшла до точки, коли, якщо ви не хочете, щоб Україна не нападала на російські нафтопереробні заводи, то трансатлантична спільнота має справді зайнятись масштабним втіленням санкцій на нафту", — каже аналітик і пропонує найняти більше правоохоронців ЄС та США для забезпечення дотримання санкцій.
Нагадаймо, 22 березня видання Financial Times із посиланням на трьох неназваних осіб повідомило, що США закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, бо це, мовляв, може підвищити світові ціни на нафту і спровокує помсту з боку РФ. Пізніше радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив, що Вашингтон звертався до України з такими вимогами. "Це фіктивна інформація", — сказав він.
На непідтвердженість такої інформації вказав і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він припустив, що журналістам авторитетного британського видання могли надати інформацію люди, причетні до російських спецслужб.
“Якщо чесно, таке враження, що ця стаття, що з нею швидше працювали російські спецслужби, ніж американські особи надавали для неї інформацію. Тому що, на жаль, аргументація, яка там наведена, для людини, що працює в енергетиці, вона виглядає доволі смішно і дуже непрофесійно”, — наголосив Харченко в коментарі для Голосу Америки.
На прохання Голосу Америки прокоментувати інформацію в статті Financial Times, у Білому домі 22-го березня відповіли: "Ми завжди заявляли, що не заохочуємо та не сприяємо нападам усередині Росії".
"Росатом" допомагає російським окупантам залякувати українських працівників ЗАЕС.
На Заході все потужніше звучать заклики запровадити санкції проти російської компанії в ядерній сфері "Росатом".
Сабадус вказує, що "Росатом" допомагає окупантам тероризувати українських працівників ЗАЕС.
"Росатом" допомагає війську, і це надзвичайно, що проти них ще нема санкцій, бо вони дозволяли війську зберігати боєприпаси на території ЗАЕС, також є задокументовані повідомлення, що вони сприяють терористичному режиму і перетворили Запорізьку електростанцію на камеру терору для українських працівників станції", — каже експертка.
Про затримання, допити, побиття і вбивства, з якими зіткнулись працівники окупованої Росією Запорізької атомної станції з початку російського вторгнення, написав і журнал Atlantic. Так, заарештованого у кінці зміни працівника, “звинуватили у спілкуванні з українською владою, а слідчі били його та намагалися змусити дати неправдиві показання”, йдеться в статті.
Інші співробітники ЗАЕС розповіли, що в камерах, призначених для 4-6 осіб, утримували до 20 ув’язнених без будь-якої їжі, за винятком того, що могли передати родичі.
—
Оксана Бедратенко, оприлюднено у виданні Голос Америки