Безтурботність сучасної людини буквально зʼїдає світ, до якого ми звикли і якого вже не існує. Принаймні на якийсь час точно, пише політолог Михайло Бесараб .
Психологи мабуть посперечалися б, бо безтурботність є протилежністю тривожності. Безтурботність — це стан задоволеної життям людини, здавалося б, психічно стабільної і здорової.
Реальність інша. Зараз безтурботність дедалі більше стає ознакою неадекватного стану. Де безтурботність, там нерідко і байдужість. Байдужість до загроз, до рішень і дій.
Саме через безтурботність людство фактично проспало початок третьої світової. Байдужість допомагає не звертати уваги на нові і нові ознаки глобальної напруги.
Виглядає так, що значно більшу адекватність виявляють ті, хто алярмує про тривожні тенденції. Зазвичай це ті, хто бив на сполох упродовж попередніх десяти років. А найбільш прозорливі почали конкретно попереджати про те, що маємо сьогодні, наприкінці нульових. Тривожність цих людей зростала в рази, коли вони помічали свято безтурботності довкола.
Умійте контролювати здорову тривожність. Це значно краще за сліпоту безтурботності.
Підготувала: Ніна Петрович