Апарат Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) України не полишає спроб повернути собі ділянку на вул. Щусєва площею 1,62 га, яку Київради ще в 2009 році виділила йому під будівництво житлових багатоповерхівок. Наприкінці минулого року цій структурі вдалося довести столичному господарському суду, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи розпорядження про припинення права постійного користування на цю землю. Зокрема, мова йде про те, що міська влада повинна була попередити апарат РНБО про проведення перевірки, під час якої було встановлено, що ділянка перетворилася на стихійний смітник. При цьому, наразі залишається невідомою доля однієї з ключових осіб даної історії – першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі), який де-юре приймав рішення “вигнати” землекористувача з цієї ділянки біля станції метро “Сирець”. Саме його на початку 2022 року правоохоронці офіційно підозрювали в нанесенні держави збитків на суму більш ніж 48 млн гривень, але вже майже рік про дану справу ніхто не згадує.
Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу Департамента земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) по справі №640/9431/19.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
За даними сайту “Судова влада України”, дата цього засідання ще не призначена. Втім, наразі відомо, що 3 січня 2023 року було призначено склад суддів, які будуть розглядати дане провадження – відповідну колегію очолив Геннадій Кравчук.
Позивачем в даній справі виступає апарат РНБО України, який вимагає від служителів Феміди визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року “Про припинення апарату Ради національної безпеки і оборони України права постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва”. У першій інстанції вказана держструктура змогла добитися свого – 22 листопада 2022 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО України.
Примітно, що хоча відповідачем у цій справі виступає столична міськдержадміністрація, апеляційну скаргу подала не вона, а Департамент земельних ресурсів КМДА, який є третьою особою на стороні відповідача. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб надалі, у випадку невдачі, оскаржити рішення суду першої інстанції змогла й сама КМДА.
Зважаючи на те, що скандали навколо вказаної вище ділянки тривають вже більше трьох років, КВ вирішила проаналізувати цю історію.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Смітник замість багатоповерхівки
8 жовтня 2009 року Київрада рішенням №401/2470 погодила передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га в постійне користування апарату РНБО України для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури (кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029). Цим же рішенням столична влада внесла зміни до Генерального плану Києва, відповідно до яких вказана земля була переведена з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови.
Зазначимо, на момент здійснення міськрадою даного землевідводу більша частина вказаної ділянки площею 1,01 га не була надана у власність чи користування будь-яких фізичних або юридичних осіб. У свою чергу, інша частина площею 0,61 га була відведена столичною владою “під благоустрій та покращення експлуатації Сирецького гаю” ще у 50-і роки XX століття. І відповідно до вказаного рішення №401/2470, керівництво Києва офіційно відмовилося використовувати цю землю за таким призначенням та віддало її під потенційну забудову.
Надалі, 25 грудня 2009 року, Головне управління земельних ресурсів КМДА надало апарату РНБО України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва площею 1,61 га.
Спірна ділянка знаходиться біля станції метро “Сирець”
Втім, свої плани щодо забудови цієї землі РНБО України так і не втілила – навіть не дивлячись на те, що в 2010 році дана структура отримала від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Щусєва багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутової інфраструктури.
КМДА у 2021 році оприлюднила ці картинки, повідомивши, що саме такими є візуалізації житлового комплексу, який РНБО планує побудувати на вул. Щусєва
Лише через десятиліття, 20 березня 2019 року, Департамент земельних ресурсів КМДА провів обстеження вказаної ділянки. За його результатами було складено відповідний акт, у якому було зафіксовано, що ця земля не використовується за цільовим призначенням – будівництво на ній не ведеться та навіть не було розпочато. Також в документі було зазначено, що ділянка захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями і що на ній “розміщені дві руїни”.
Такий вигляд ділянка мала приблизно станом на 2019-2020 рік (фото КМДА)
Вже 8 травня 2019 року КМДА прийняла вищезгадане розпорядження №809 про припинення апарату РНБО України права постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. У документі було вказано, що головною причиною ухвалення такого рішення стало те, що дана земля не використовується за цільовим призначенням. Цим же розпорядженням вказана ділянка була віднесена до земель запасу житлової та громадської забудови.
Витяг із рішення суду (скріншот із Держреєстру судових рішень)
У першій половині 2019 року апарат РНБО України ініціював розгляд судової справи щодо оскарження вищезгаданого розпорядження, подавши позов до нещодавно ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). 31 серпня 2021 року вказаний суд задовольнив відповідний позов.
Після цього КМДА почала оскарження даного рішення ОАСК, вимагаючи від судів апеляційної та касаційної інстанції закрити це провадження та передати його на розгляд господарського суду. Врешті-решт, 15 червня 2022 року Касаційний адмінсуд задовольнив вимоги КМДА і закрив провадження. Тоді служителі Феміди погодились із тим, що дану справу потрібно розглядати в порядку господарського судочинства. Причиною цього стало те, що, цитуємо, “предметом позову в даному випадку є не оскарження процедури прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, а забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку в розмірі площі землекористування, яка була закріплена державним актом на право постійного користування землею, тобто захист майнових прав та інтересів позивача (майнові спори вирішують саме господарські суди. – KВ)”.
Надалі, 4 липня 2022 року, Касаційний адмінсуд за клопотанням апарату РНБО України відправив вказану справу на розгляд Господарського суду Києва. І вже 21 листопада минулого року столичний госпсуд прийняв вищезгадане рішення, яким задовольнив позов апарату РНБО України.
Позивачу вдалося переконати суд, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи спірне розпорядження. Зокрема, мова йшла про те, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки земельної ділянки на вул. Щусєва. Серед іншого, чиновники столичної міськдержадміністрації перед розірванням держакту на право постійного користування ділянкою не висували землекористувачу вимоги про усунення порушень земельного законодавства, хоча цього вимагає законодавство України.
Претензії правоохоронців
Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, справою щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Треба зазначити, що KВ не вдалося знайти судові матеріали по відповідному кримінальному провадженню, але основні процеси даного розслідування активно коментувало керівництво Києва.
Так, 10 вересня 2021 року в КМДА повідомили про те, що представники Київської прокуратури та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводять обшуки в апараті столичної міськдержадміністрації в рамках вищезгаданого кримінального провадження. Тоді керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний повторив меседж про те, що вказана земля не використовується і що на ній організовано сміттєзвалище. Також чиновник пояснив, що міська влада на прохання громади Шевченківського району вирішила навести лад на цій ділянці, запланувавши “облаштувати там сучасний та комфортний сквер”.
Читайте: В аппарате КГГА проходят обыски по делу об обустройстве сквера вместо жилого дома возле станции метро “Сырец”
Так ділянка виглядає після того, як столична влада “вигнала” з неї апарат РНБО України
Найбільш резонансна подія мала місце 25 січня 2022 року. Мер Києва та голова столичної міськдержадміністрації Віталій Кличко тоді повідомив, що першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував вищезгадане розпорядження №809 від 8 травня 2019 року. – KВ) вручили підозру у справі щодо позбавлення ділянки апарату РНБО. Кличко наголосив на тому, що керівництво міста має намір влаштувати на цій землі сквер, а також звинуватив РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”.
Читайте: Первому замглавы КГГА Поворознику сообщили о подозрении, – Кличко
Того ж дня Микола Поворозник, коментуючи факт вручення йому підозри, назвав цю справу політичною та розповів про певний тиск, який “відбувається для того, щоб дестабілізувати управління містом”. Крім того, перший заступник голови КМДА тоді зазначив, що йому не було роз’яснено суть підозри, і відповідно він вбачає у цьому порушення процесуальних прав.
Читайте: Поворозника допросили по делу об обустройстве сквера вместо многоэтажек возле станции “Сырец”
Вже після того, як свою позицію по даному провадженню висловили топ-чиновники столичної влади, подробиці цієї справи оприлюднили в Офісі Генерального прокурора України. Там уточнили, що Поворознику було повідомлено про підозру за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що, нагадаємо, також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу завдано майже 48 млн гривень шкоди, що підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”.
Момент вручення підозри Миколі Поворознику (фото – Офіс Генпрокурора)
На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах.
Зазначимо, експерт з містобудування Георгій Могильний у січні 2022 року в своєму блозі висловив думку, що столична влада дійсно порушила окремі норми законодавства в даній ситуації, при цьому не лише при “вигнанні” землекористувача з цієї ділянки, а й при відведенні даної землі.
Так, він вказав на те, що міська рада, приймаючи рішення про передачу ділянки в постійне користування, не мала права передбачити у ньому зміни до Генплану. Експерт наголосив на тому, що для цього потрібно було розробити окремий проєкт змін, який мав би пройти процедури громадських обговорень та експертизу. Відповідно, РНБО України незаконно отримала цю землю. Також, серед іншого, Георгій Могильний звернув увагу на те, що “фактично міська влада незаконно розпоряджалася державною ділянкою, називаючи її комунальною”. Мова йде про те, що, згідно з законодавством, якщо місцева влада передає ділянку в постійне користування певному державному органу, то така ділянка вже стає землею державної форми власності.
Дійові особи
Нагадаємо, Микола Поворозник працює в структурах КМДА з 2001 року, а свою нинішню посаду займає вже більше п'яти років – з 21 грудня 2017 року. Цей чиновник не раз опинявся в епіцентрі гучних скандалів, але завжди виходив “сухим із води”.
Однією з найбільш резонансних ситуацій мала місце навесні 2020 року. Тоді Микола Поворозник став фігурантом кримінального провадження за фактом можливого отримання неправомірної вигоди в розмірі 60 тис. доларів за надання Департаментом містобудування та архітектури КМДА містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва адміністративно-офісних будівель на вул. Лінійній, 17 (літ. В, літ. Д). У Нацполіції тоді повідомили про затримання на хабарі посередника, який мав передати ці кошти безпосередньо самому Поворознику. Чиновник при цьому наполягав на своїй непричетності до даної історії – мовляв, затриманим був його давній знайомий з часів служби в армії, який не був ніяким “посередником”, ніякі МУО він нікому не обіцяв і ніяких грошових коштів в його кабінеті знайдено не було.
У квітня 2020 року мер Києва Віталій Кличко відсторонив чиновника від його посади. Втім, надалі для Миколи Поворозника склалося все більш ніж добре – правоохоронці припинили навіть згадувати про нього (про це свідчать судові ухвали в рамках відповідного кримінального провадження), а вже у березні 2021 року чиновник повернувся на свою посаду.
Читайте: Взятка и Поворозник. Расследование продлили, застройщика удовлетворили
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Його попередниками на цій посаді були, зокрема, Олександр Турчинов (з 15 грудня 2014 року по 28 травня 2019 року) та Олександр Данилюк (з 28 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року). Зазначимо, у період відведення ділянки на вул. Щусєва секретарем РНБО України була Раїса Богатирьова (на цій посаді вона працювала з 24 грудня 2007 року по 14 лютого 2012 року).
Читайте: С госдач в Конча-Заспе и Пуще-Водице выселяют Пискуна, Богатыреву, Табачника и еще 17 экс-чиновников
Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо.