prokurorska-pravda.today

Дослідження генів плаценти виявляє вплив штучного запліднення на розвиток дітей.

Изучение генов плаценты показывает, как искусственное оплодотворение может влиять на развитие детей.

Щороку все більше дітей народжується за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), і на сьогоднішній день у всьому світі завдяки цим методам було зачаті понад десять мільйонів дітей.

Хоча діти, зачаті за допомогою ДРТ, в цілому здорові, спостерігається дещо підвищений ризик порушень росту, а також серцево-судинних, метаболічних і нервово-психічних розладів. Причини, що лежать в основі цих ризиків, і те, є вони наслідком процедур ДРТ чи батьківського безпліддя, залишаються невідомими.

Щоб зрозуміти молекулярні механізми ризику, пов'язаного з ДРТ, дослідники з Гельсінського університету та Гельсінської університетської лікарні вивчили новонароджених і плаценти, взяті після 80 ДРТ і 77 спонтанних вагітностей. Під час порівняння плацент вперше враховувалися різні методи ДРТ, а також стать дітей.

Плацента виявилась надзвичайно цікавим органом, що з'єднує матір і плід, опосередковує вплив навколишнього середовища на дитину та впливає на розвиток плоду.

«Плацента відкриває унікальне вікно в найранніші стадії розвитку, які інакше важко вивчити у людини», – говорить доцент Ніна Каминен-Ахола, керівник дослідження в Гельсінському університеті.

Дослідження опубліковане в журналі Communications Medicine.

Було вивчено геномні функції плацентарних генів та метилювання ДНК — найбільш відомий епігенетичний знак, що бере участь у регуляції генів. Крім того, досліджувалися потенційні зв'язки між спостережуваними змінами та вагою плаценти, а також вагою і зростом новонароджених.

Одне з найцікавіших відкриттів стосувалося двох широко використовуваних методів ДРТ — переносу свіжих і заморожених ембріонів. При перенесенні свіжого ембріона запліднений в результаті ЕКЗ ембріон переноситься безпосередньо з культурної чашки в матку, тоді як при перенесенні замороженого ембріона ембріон заморожується на певний період часу перед перенесенням.

У ряді досліджень було виявлено, що плаценти та діти, народжені в результаті переносу свіжих ембріонів, в середньому менші за розміром, ніж діти, народжені в результаті переносу заморожених ембріонів. Так було і в даному дослідженні. Зокрема, було помічено, що спостережувані зміни, пов'язані з метаболізмом і ростом, характерні лише для плацент, отриманих при перенесенні свіжих ембріонів.

«Практично всі плаценти, отримані при перенесенні заморожених ембріонів, були перенесені в матку під час природного циклу матері, а не під час штучного гормонального сплеску, як у випадку зі свіжими ембріонами. Отже, настання вагітності в цих випадках більше схоже на природну вагітність», – пояснює Пауліна Аувінен, аспірантка, яка брала участь у проекті.

Крім того, дослідники виявили змінену функцію гена DLK1. Експресія цього гена була знижена як у плацентах, отриманих внаслідок ДРТ, так і в плацентах від вагітностей субфертильних пар, які звернулися за заплідненням, але завагітніли спонтанно.

Ген DLK1 регулює обмін речовин і раніше був пов'язаний із ожирінням і діабетом 2 типу. Крім того, він може відігравати роль в фізіологічній адаптації матері до вагітності.

Згідно з попереднім дослідженням на мишах, Dlk1 необхідний для правильної реакції матері на голодування під час вагітності, що дозволяє переключитися на використання жиру як енергетичного ресурсу і таким чином забезпечити ріст плоду. Вимкнення Dlk1 також було пов'язане з меншою вагою потомства при народженні.

Каминен-Ахола зазначає, що сайленсинг гена DLK1 також був пов'язаний з низькою вагою при народженні у людей.

Роль цього гена в субфертильності та зростаючих метаболічних порушеннях, таких як ожиріння і діабет 2 типу, потребує подальшого вивчення.

Незважаючи на значні нові результати, необхідно зібрати більше зразків, щоб краще зрозуміти вплив різних методів лікування безпліддя, субфертильності і статі на розвиток і здоров'я дітей. Крім того, для розуміння довгострокового впливу ДРТ необхідно тривале спостереження за дітьми.

«На основі отриманих результатів можна буде вдосконалити методи лікування ДРТ і зрозуміти причини субфертильності та безпліддя. Ми постійно збираємо нові зразки і щиро дякуємо всім родинам за участь у дослідженні epiART», — зазначили дослідники.