«Антибіотики є одними з найбільш поширених лікарських засобів у дітей. Внутрішньовенні антибіотики призначаються 2-42% усіх новонароджених, а до двох років діти в середньому отримують майже три курси антибіотиків. Незважаючи на життєву важливість антибіотиків, їх вплив у ранньому віці може мати і згубні наслідки», — пише провідний дослідник Сантері Ряті, лікар, кандидат медичних наук з кафедри педіатрії Туркуського університету (Фінляндія).
Ряті та його колеги зібрали дані в когорті з 11 255 дітей, отримані з історій хвороб та державних реєстрів, і проаналізували зв'язок між раннім впливом антибіотиків та результатом захворювання за допомогою методу логістичної регресії з урахуванням супутніх факторів.
В цілому, 1 255 (11,2%) дітей піддавалися впливу антибіотиків протягом перших 14 днів життя. Приблизно половина з цих дітей отримувала емпіричну антибіотикотерапію, після чого інфекція була усунена, а у інших дітей середня тривалість антибіотикотерапії становила 7 днів. Загалом 1 777 (15,8%) дітей отримували антибіотикотерапію після періоду новонародженості, але до 6-місячного віку.
Дослідники виявили, що антибіотикотерапія в період новонародженості, призначена у зв'язку з підтвердженою інфекцією, була пов'язана з розвитком в подальшому дитячого атопічного дерматиту. Антибіотикотерапія після неонатального періоду, але до 6 місяців, частіше застосовувалася у дітей, у яких згодом був діагностований атопічний дерматит, бронхіальна астма та використання інгаляційних кортикостероїдів.
Дослідники вивчили інші потенційні фактори, які можуть впливати на ці результати. Вони виявили, що максимальна концентрація С-реактивного білка в плазмі крові протягом першого тижня життя не пов'язана з підвищеним ризиком розвитку атопічного дерматиту, астми або використання інгаляційних кортикостероїдів у більш пізньому дитинстві.
«Для з'ясування можливих причинно-наслідкових механізмів, що лежать в основі цих асоціацій, необхідні міждисциплінарні дослідження. Важливо пам'ятати, що антибіотикотерапія життєво важлива для догляду за хворими новонародженими та немовлятами, але ми повинні враховувати її потенційно шкідливі довгострокові наслідки. Необхідно вдосконалити засоби точного виявлення новонароджених та немовлят, які потребують антибіотикотерапії, а також розробити нові заходи для мінімізації ризиків у дітей, які піддаються ризику», — підсумували Ряті та його колеги.