В одному з шести випадків раку у людини є генетичні зміни, але лише кілька досліджень змогли встановити, як це впливає на результати лікування.
У 2020 році на лейкоз (онкологічне захворювання крові) припадало близько 2,5 відсотка всіх нових випадків злоякісних новоутворень та 3,1 відсотка смертей у всьому світі. Одним з підтипів цього захворювання є хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ), який в першу чергу вражає кістковий мозок, що виробляє клітини крові.
Вчені Duke-NUS у співпраці зі своїми партнерами розробили першу доклінічну модель з генетичною варіацією, поширеною серед населення Східноазіатського регіону, до якого входять китайці, японці та корейці. Приблизно 12-15 відсотків людей з цього регіону мають спадкову генетичну варіацію в білку, званому BCL-2, який взаємодіє з білком-мідіатором смерті (BIM), що є критично важливим для регулювання знищення пошкоджених або небажаних клітин.
Дослідники провели серію експериментів, показавши, що наявність варіацій призводить до вироблення альтернативних версій білка BIM, що, у свою чергу, допомагає раковим клітинам уникати знищення. Як наслідок, пухлинні клітини виживають довше і здатні розмножуватися більш агресивно, сприяючи прогресуванню захворювання.
Одним з найпоширеніших методів лікування хронічного мієлоїдного лейкозу є клас препаратів, відомих як інгібітори тирозинкінази, серед яких найбільш широко використовується іматиініб. Однак пацієнти з варіацією BIM часто погано реагують на іматиініб: внаслідок лікування у них знищується менше ракових клітин.
Щоб глибше розібратися в механізмах цього процесу, команда використала передові методи профілювання генів для вивчення того, як різні пухлинні клітини залежать від різних білків для виживання.
Перший автор дослідження доктор Ю Менгге, науковий співробітник Програми біології раку та стовбурових клітин Duke-NUS, сказав: «Ми виявили, що для виживання лейкозні клітини з варіацією BIM в значній мірі залежать від білка, званого MCL-1. Це важливе відкриття виявило потенційну вразливість цих стійких до іматиінібу злоякісних клітин, на яку можна націлити нові та більш ефективні методи лікування».
На основі отриманих знань дослідники випробували новий метод лікування, в якому використовували комбінацію блокатора MCL-1 з іматиінібом: результати виявилися обнадійливими, оскільки комбінація значно ефективніше знищувала стійкі клітини лейкозу, ніж один лише іматиініб. Це вказує на те, що вплив на MCL-1 може допомогти впоратися з резистентністю, спостережуваною у пацієнтів з хронічним мієлоїдним лейкозом, які мають варіацію BIM, і знизити ймовірність прогресування захворювання.
Для пацієнтів з такою варіацією це відкриття може стати переломним.
Отримання правильного лікування онкології в найкоротші терміни має вирішальне значення для покращення результатів і якості життя пацієнтів. Ураховуючи поширеність варіації BIM у східноазіатській популяції, вкрай важливо зрозуміти її вплив на лікування раку. Результати цього дослідження свідчать про те, що проведення генетичного тестування на наявність цього варіанту при постановці діагнозу може покращити результати лікування.
Отримані результати можуть мати істотне значення й для інших видів раку, наприклад, деяких видів раку легень, при лікуванні яких білок BIM знищує пухлинні клітини. Вчені сподіваються провести подальші дослідження в цій області, щоб донести переваги точної медицини до більшої кількості пацієнтів.