Падіння можуть збільшити ризик деменції у літніх людей.

Ретроспективне когортне дослідження, проведене вченими з лікарні Бриґама, проаналізувало дані понад 2 мільйонів літніх людей, які отримали травматичні ушкодження. У понад 10 відсотків з них протягом року після падіння була діагностована та чи інша форма деменції.

Середній вік пацієнтів, які постраждали від падіння, становив 78 років, причому жінок було більше, ніж чоловіків. В цілому, дорослі особи старше 65 років, які отримують травматичні ушкодження після падіння, більш схильні до зниження когнітивних функцій.

Деякі види деменції, такі як хвороба Альцгеймера, є наслідком прогресуючої загибелі клітин і нейронів мозку. Хвороба розвивається і погіршується з часом. Але травми голови можуть сприяти розвитку деменції безпосередньо через ушкодження клітин. Деякі види черепно-мозкових травм — особливо якщо вони повторюються, що може статися в деяких видах спорту — можуть підвищити ризик розвитку певних видів деменції в подальшому житті.

В цілому втрата рухових навичок є частиною прогресування хвороби Альцгеймера. Люди можуть відчувати труднощі з рівновагою, частіше спотикатися або розливати рідину, а також мати труднощі з правильним орієнтуванням одягу під час одягання.

У прес-релізі старший автор Моллі Джарман, доктор медицини, доцент кафедри хірургії та заступник директора Центру хірургії і громадського здоров'я в Бриґамі, зазначила, що зв'язок між падінням і розвитком будь-якого когнітивного захворювання може бути «вулицею з двостороннім рухом».

Деякі з пацієнтів могли вже мати певну ступінь легких когнітивних порушень на момент падіння, які пізніше прогресували до розвитку деменції протягом року після падіння. Інші пацієнти могли мати деменцію, про яку ще не було відомо до падіння, і яка була офіційно діагностована після падіння через звернення до лікарів.

Проте результати дослідження підкреслюють, що всі літні люди, які потрапляють до лікарні через падіння, повинні проходити когнітивний скринінг для ранньої діагностики деменції.

Важко визначити, як падіння з висоти може погіршити деменцію, яка є складним процесом, якщо тільки падіння не викликало забій мозку літньої людини у вигляді субдуральної гематоми або іншого типу травми мозку, але певні типи деменції, такі як деменція білого тіла або деменція Паркінсона, можуть підвищувати ризик падінь. Вчені стверджують, що будь-яке зниження когнітивних здібностей може вплинути на рухові навички, а легке зниження є предвісником більш серйозних форм деменції.

Оскільки ходьба вимагає значних когнітивних здібностей для координації рухових функцій, утримання рівноваги і безпечного орієнтування в навколишньому середовищі, то порушення в руховій сфері, пов'язаній з ходьбою, часто передують офіційному діагнозу деменції і піддають пацієнтів ризику падіння.

Багато пацієнтів, які пережили падіння і пізніше отримали діагноз деменції протягом року після падіння, могли мати на момент падіння легкі когнітивні порушення — предвісники деменції. Це відносить пацієнтів до групи ризику як за падінням, так і за розвитком деменції.

Літні пацієнти часто мають супутні захворювання, які підвищують ризик падінь, які є вкрай різноманітними і поширеними. Наприклад, хвороби серця можуть призвести до втрати свідомості або синкопальних станів. Цукровий діабет може викликати невропатію, через що люди стають нестійкими і падають. Хвороба Паркінсона може викликати нестійкість через тремор або скутості. Лише деякі з цих захворювань можуть призвести до загострення деменції.

Пацієнти з руховими розладами, які падають, можуть мати ризик розвитку деменції тіла Леві. Пацієнти з інсультом, які падають, можуть мати ризик розвитку судинної деменції або мультиінфарктної деменції.

Дані дослідження свідчать про те, що лікарям слід рекомендувати пацієнтам, які часто падають, пройти простий амбулаторний когнітивний скринінг, який включає щось на зразок міні-обстеження психічного стану, оскільки дані переконливо свідчать про те, що пацієнти, які часто падають, перебувають у такому віці, коли такий скринінг може бути корисним.