Страх повторного виникнення раку є звичним навіть через десятиліття після перенесеного онкологічного захворювання в дитинстві.

Олекс Піццо (Alex Pizzo) з Університету Конкордія в Монреалі та його колеги охарактеризували поширеність і фактори ризику клінічно значущого страху рецидиву раку у дорослих, які пережили онкологічні захворювання в дитинстві. В аналіз було включено 229 учасників дослідження Childhood Cancer Survivor Study (які отримували лікування в 31 медичному закладі в період з 1970 по 1999 рік).

Дослідники виявили, що серед вижилих пацієнтів 16,6 % повідомили про клінічно значущий страх рецидиву онкологічного захворювання, а ще 15,7 % — про високий страх рецидиву онкологічного захворювання. Було виявлено зв'язок між клінічно значущим страхом рецидиву онкологічного захворювання і безробіттям (коефіцієнт поширеності [PR] 2,5), наявністю неврологічних хронічних захворювань (PR, 3,3), лікуванням з використанням опромінення органів малого тазу (PR, 2,9), а також ампутацією або операцією збереження кінцівок (PR, 2,4). Також спостерігалася зв'язок між вищим ризиком клінічно значущого страху рецидиву раку та наявністю або підвищеної тривоги, або депресії (PR, 2,6), наявністю одночасного підвищення тривоги і депресії (PR, 3,2) та сприйняттям стану здоров'я як поганого (PR, 3,0).

«Отримані дані свідчать про те, що страх перед рецидивом раку повинен бути предметом регулярного скринінгу, а усунення його клінічно значущих симптомів — частиною процесу надання медичної допомоги вижилим», — пишуть автори.