“Я визнаю, що колись Майдан став для мене несподіванкою. Зосереджуючи основну увагу на економіці, я недооцінював динаміку суспільних процесів. Я думав, що якщо в країні хороша економічна ситуація і все в порядку з політичними свободами (а так і було), то у людей немає підстав для невдоволення. Повторюся, я недооцінив рівень запиту зрілого, рефлексуючого суспільства, яке склалося в Україні за роки мого президентства”, – сказав він, продовжуючи думку про те, що для влади важливо запобігати поляризації та розколам у суспільстві більше, ніж протестам проти неї самої.
За словами Кучми, найтривожнішим для нього моментом Помаранчевої революції 2004 року став листопадовий день, коли Партія регіонів вивозила в Київ своїх прихильників, “щоб імітувати ‘Майдан навпаки’.”
“Зазвичай вони не пересувалися далі залізничного вокзалу і, помітингувавши, поверталися додому. Але одного разу [тодішній кандидат у президенти Віктор] Янукович, виступаючи на черговому мітингу, закликав своїх прихильників йти розблокувати державні установи та розбиратися зі стоячими там ‘помаранчевими’. І натовп ‘гостей столиці’, розігрітих не лише палкими промовами Януковича, рушив у бік Майдану. Коли я дізнався про це, я миттєво і назавжди усвідомив різницю між Майданом і громадянським протистоянням”, – додав екс-президент.
Кучма говорить, що був впевнений, що суттєвих зіткнень між учасниками Майдану та силовиками не буде, тому що він “віддав чіткий наказ про те, що сила проти мітингуючих застосовуватися не може”.
“Але я нічого не міг гарантувати у випадку, якщо ‘донецькі’ все ж таки дійдуть до Майдану. Ось у чому різниця: влада може регулювати майдани, стримуючи себе (на жаль, не завжди, як показав 2014 рік), тому що вона є діючою стороною цього конфлікту. А вплинути на конфлікти всередині суспільства, коли вони вже розгорілися, їй значно важче, – додав він. – В той день я застосував усі важелі, щоб якнайшвидше зупинити агресивний натовп і повернути його на вокзал. Я назавжди засвоїв той урок”.
Війна, як сподівається Кучма, зробила українське суспільство ще більш зрілим і відповідальним.
“Воно усвідомило життєву необхідність власної сильної держави, які б рахунки до нього не виставляло. Не для того наші люди з перших годин російського вторгнення йшли на фронт і в тероборону, не для того вони сьогодні віддають ледь не останнє на збори для війська, щоб завтра власними руками поставити під загрозу те, що захищають. Адже навіть якщо припустити, що наслідки Майдану будуть повністю позитивними, все ж у момент, коли він відбувається, держава неминуче ослаблюється. Росія вже скористалася цим у 2014 році і, безумовно, у разі повторення зробить все, щоб нанести нам найпотужніший удар. Тому сподіваюся, і у влади, і у суспільства вистачить мудрості та інстинкту виживання, щоб не допустити нових майданів”, – підсумував екс-президент.